Сьогодні
ми робитимемо ляльку-мотанку з тканини. Вона буде більшою і трішечки
складнішою, ніж попередня- сувенірна лялька-мотанка. Що ж почнемо.
Нам потрібно:
1.Тканина(я використовувала домотканне полотно)
2.Червоні та чорні нитки
3. Оздоблювальна стрічка з орнаметом
4.Голка
5.Хустина
6.Великий бісер, червоного, зеленого, чорного кольорів(кольори можуть бути будь-які)
7.Паралон, або тканину, яку можна використати, як наповнювач.
8. Тонку та широку стрічки
9. Гарний настрій :-)
Приблизний час, затрачений на виготовлення ляльки-мотанки- 3 години.
Миємо руки та як годиться налаштовуємлсь на гарний настрій.
1.
Беремо домоткане полотно, розміром 65 см, складаємо його вдвоє,
всередину, кладемо, скручений в кружельце паралон, чи матерію.
Обмотуємо знизу, роблячи "голову".
2.
З такої ж тканини робимо руки, просто змотуючи їх шнурочком до купи.
Просуваємо через складене полотно, утворюючи, таким чином плечі. Далі
"підперезуємо" ляльку, щоб утворилась постать.
3.Отже,
зараз ми маємо дівчину, але ще не вбрану. Кожна українська дівчина мала
вишити собі сорочок на кожен день, п"ять на свята , на весілля, на
родини та на смерть.
Так саме і наша лялька-мотака. Вишиваємо їй сорочку. В нас це буде звичайна буденна сорочечка, як то кажуть "до ходу".
4.Сорочка
вишита, але ж немає спідниці. Ми вдягнемо нашу ляльку в
"спідницю-шелянівку", яка поширенна на Поділлі. Зрештою, Ви можете
використовувати любу тканину, яка Вам буде до вподоби.
5.Дівка
вже вбрана та підперезана крайкою, але все ще без волосся.Що ж робимо і
його. Беремо чорні нитки (можуть були якого завгодно кольору),
виміряємо порівну та пришиваємо до голови ляльки. Заплітаємо косу нашій
красу та зав"язуєморожевою стрічкою.
6.Здавалось би "Все", але ж що ж то за дівка, коли без намиста. Отже,
нанизуємо великий бісер на нитку, робимо декілька низок: червоні,
зелені, чорні, білі. Якщо Ви заажаєте, то можна ще й "дукача "
вигадати...
Вдягаємо намисто і дівка готова!
От і усе, здається, не надто складно.
Сподіваюсь, даний матеріал був корисний.
Щиро дякую, що Ви скористались нашим уроком.
З повагою Леся Медведчук!
|
